Про "демократичні" методи роботи правоохоронних органів Олександрії

Офіційний сайт Олександрійської міської ради

Приводом до мого виступу стала безпрецедентна подія у нашому місті із затриманням секретаря міської ради Л. Давиденко та прес-конференція, яку давали начальник міліції О. Телюк і начальник міського ВБОЗу О.Колтирін для місцевих засобів масової інформації. Зокрема, заяви цих осіб щодо спроб міської влади звільнити керівників правоохоронних органів, для яких закон є головним щитом, із займаних посад. Адже, за їх словами, треба будувати суспільство так, щоб люди не боялися ввечері відкрити двері чи вийти на вулицю, і зовсім не важливо, хто до якої партії належить. Цікаво, що для самого О. Телюка і перед, і після президентських виборів це питання мало важливе значення. Адже у свій час, коли за проханням Олександра Миколайовича з моєю допомогою він став начальником міліції і отримав позачергове підвищення звання, міліція активно співпрацювала з органами місцевого самоврядування, не відмовлялася від участі у усіляких рейдах по дотриманню правопорядку в місті. До виборів Президента начальник міліції поважав міськог голову і вважав, що має моральне право просити моєї допомоги у підвищенні по службовій сходинці. Під час святкування Дня міліції у присутності своїх підлеглих О. Телюк заявляв, що ні один міський голова в області не робить стільки для міліції, як С. Цапюк, і він з гордістю заявляв, що він людина Цапюка. Сьогодні ж ні для кого не є секретом, наскільки змінилися погляди начальника міліції щодо місцевої влади. Я розумію, наскільки важко йому було утриматися у своєму кріслі після приходу „нової” влади, яка поставила завдання взяти всю владу в свої руки. Парадоксом сьогодення є те, що міське управління внутрішніх справ займає 20 місце в рейтинговій таблиці по області, і начальник міліції, не дивлячись на те, що депутати визнали його роботу незадовільною, залишається на займаній посаді. Нова влада поставила завдання - одночасно змінити фахівців - голів обласних і районних адміністрацій, на місце яких стали люди, які раніше працювали заправниками, шоферами або, взагалі, не мали постійного місця роботи, але були віддані помаранчевій революції. Значно складнішою була справа з міськими головами, яких обрав народ і які можуть стати значною перешкодою на наступних виборах. Усі ми стали свідками, які репресивні методи сьогодні застосовуються до представників органів місцевого самоврядування по всій державі. Хочу зазначити, що там, де влада працює на благо народу і заслужила авторитет громади, такі „номери” не пройшли. Але сьогодні методи, які використовують правоохоронці, стали значно „демократичнішими”, чому є свідчення і заяви багатьох невинно потерпілих громадян. І якщо наша міліція після неодноразових заяв про корупційність влади, і, зокрема, міського голови, не змогла знайти жодного доказу, брудні технології морального тиску для того, щоб вибити необхідні показання, почали застосовуватися до усіх причетних до влади громадян. Свідченням цьому є приклад того, що пізно ввечері у п”ятницю була затримана секретар міської ради Л. Давиденко, до неї не був допущений адвокат, а слідчий знайшов час поспілкуватися з нею лише близько 11 години у суботу. При цьому їй не були роз”яснені права, не пояснено, у скоєнні якого злочину вона підозрюється, а також порушено ряд статей кримінально-процесуального кодексу України. А після того, як лікар швидкої допомоги зробив висновок, що Л. Давиденко потрібна термінова госпіталізація і консультація спеціаліста, вона була відправлена не до лікарні, а в Кіровоградський ізолятор тимчасового затримання. Свідченням того, що даний випадок є брудною політичною розправою із замовленням, є те, що голова райдержадміністрації В. Конюшенко лише втретє за це півріччя з”явився на сесію міської ради, але цього разу у супроводі повного штату райдержадміністрації із транспарантами „Нашої України”. Хіба це не є використанням адмінресурсу, у якому нова влада весь час звинувачує стару владу?! До речі, усі звинувачення проти В. Прокваса в апеляційному суді були зняті.

Дивує те, що сьогодні новопризначені керівники доводять свої компетентність і професіоналізм не якісним виконанням посадових обов”язків, а суперничають між собою у тому, хто знайде більше недоліків у своїх політичних опонентів. Прикро, що у цьому вихорі зведення рахунків страждає усе населення нашої держави, керівників якої більше цікавлять політичні ігри, ніж покращення добробуту народу. Зверніть лише увагу, шановні олександрійці, на те, про що говорять у своїх виступах начальник міліції О. Телюк, начальник міського ВБОЗу О. Колтирін, голова Олександрійської райдержадміністрації В. Конюшенко. Варто тільки замислитися над тим, як вів себе начальник міліції по відношенню до органів місцевого самоврядування до виборів, і про те, що він сьогодні заявляє громаді, що реагувати на звернення міського голови, його заступників та виконавчих органів не буде. Допоки ви, шановний Олександре Миколайовичу, будете начальником міліції, ви будете виконувати все, що від вас вимагає міський голова у рамках того, як цього потребує закон.

Сподіваюся, що ви, шановні олександрійці, зрозуміли, у чому полягає секрет „протистояння” та виявлення різних порушень новою владою. Не цим, шановні працівники правоохоронних органів, вам треба сьогодні займатися. Пригадайте, скільки проблем існує у нашому місті: процвітаюча наркоторгівля, крадіжки, правопорушення, робота нелегальних пунктів прийому металобрухту. Не треба на це закривати очі і безсовісно обманювати громаду, що ці питання у місті вирішені. Не треба заявляти, що ви не будете реагувати на звернення влади, яка не має повноважень без представників міліції проводити ряд перевірок і рейдів. Ми повинні займатися однією справою, завданням, яке перед нами сьогодні поставила влада – покращувати добробут населення. Мені особисто є чим звітувати перед територіальною громадою. За 7 років я зробив багато корисних справ, про які з вдячністю будуть згадувати Олександрівці, хоча ваіх запланованих справ з певних причин мені не вдалося ще зробити. А якщо перед правоохоронними органами поставлено завдання будь-яким способом обпаплюжити міського голову, я можу згадати безліч випадків, які говорять про вашу „чесність, порядність та дотримання” законів України. Наприклад, коли машина насмерть збила лікаря, я повідомив О. Телюку номер машини, де її знайти та назвав підозрювану людину, яка скоїла злочин. І він лише через тиждень розпочав її розшуки (зрозуміло, що там машини уже не було), а потім на сесії міської ради перед територіальною громадою заявив, що територія, на якій був скоєний злочин, не належить міському відділу. Наступного дня я запросиві прокурора міста, начальника міліції та начальника роти ДПС і у їх присутності виявилося, що дану справу розглядає слідчий, підпорядкований О. Телюку. Можливо, „порядність” у даному випадку заключається в тому, що брат підозрюваного працює в міліції. Чи, можливо, „порядність” полягає в тому, що представник одного з місцевих угрупувань, який зґвалтував двох дівчаток 12-ти і 13-ти років, знаходиться на свободі, бо керівник цього угрупування є другом одного з керівників обласного масштабу – вихідця з Олександрії?! Ми боремося з роботою нелегальних пунктів прийому металобрухту, у той час, як міліція збирає з них готівкою благодійні внески, а прокуратура не вбачає у цьому складу злочину. Тому я змушений оприлюднити заяву жителя нашого міста, цитую: „В период с января 2002 года по апрель 2004 года спонсорскую помощь оказывали в бухгалтерию ГО УМВД по приходно-кассовому ордеру в размере от 300 гр. до 700 гр. ежемесячно. А в период с апреля 2004 по февраль 2005 года по устной просьбе сотрудника ГО УМВД Ивань Александра Викторовича передавали ему лично для дальнейшей передачи в бухгалтерию ГО УМВД в размере от 700 гр. до 1600 гр. ежемесячно.” Цікаво, чи доходили ці кошти до бухгалтерії міліції? Сподіваюся, що прокуратура у цьому розбереться.

Чому КП „Олександрійський центральний ринок” є більмом в очах міліції? Можливо, тому, що в 1998 році ринковий збір у рік складав 210 тис. гр., бо сам ринок був розподілений між силовими структурами, я змінив цю ситуацію, і сьогодні в рік місцевий бюджет отримує 950 тис. гр. ринкового збору. Я особисто ніяких коштів з його роботи не отримую і переконаний, що і міліція – також. Можливо, тому міський ринок став першим серед об”єктів перевірок області, хоча перевиконує показники в порівнянні з минулим роком на 106%.Зазначу, що лише за 6 місяців центральний ринок більше 50 разів перевіряли працівники різних правоохоронних органів. Хочу запитати у підприємців, чи можна працювати в умовах, коли тебе щоденно перевіряють різні служби? Тому я змушений був підписати розпорядження про допущення перевіряючих лише після їх реєстрації у відповідній книзі, що повірте, повністю відповідає чинному законодавству. Розумію, що метою останніх перевірок на ринку було знайти порушення фінансового порядку, і коли цих порушень не було виявлено, знайшлися страшенно «великі» порушення протипожежної безпеки, правил дорожнього руху, санітарного утримання та ін. В усякому випадку, протоколів фінансових порушень мені не надали. При цьому О. Телюк та О. Колтирін „забули” повідомити громадськості, як працівники правоохоронних органів ставилися під час перевірки до контролерів ринку та працівників стоянки „Жигулі”. Чи порядно те, що ви забираєте адміністратора ринку, не пред”являючи йому звинувачень, в той же час ставитеся до нього як до злочинця: фотографуєте, фіксуєте всі шрами, знімаєте відбитки пальців, а потім відпускаєте, навіть не вибачившись. А чи порядно ви поступаєте, коли під час перевірки молодих хлопців-контролерів стоянки під руки кидали у машини, а потім вони біля стіни стояли 12 годин, при цьому працівники міліції їх ображали і давали потиличники. І знову ніяких порушень не виявлено, крім тих, що школярі оформлені на роботу по тимчасовій схемі. Що ж у цьому поганого, коли школярам і студентам під час канікул дають можливість заробити карманні кошти?! І таких прикладів я можу навести безліч. При таких наявних випадках беззаконня наші правоохоронці дозволяють собі говорити про порядність, верховенство права і розбудову демократичної держави...., вже кому-кому, але не вам говорити про порядність. Я впевнений у тому, що рідні тих людей, які пройшли через міліцію і ВБОЗ, проклянуть вас і ваші вчинки.

До речі, про порядність Колтиріна. Пропоную йому розповісти про те, як він без черги отримав 3-икімнатну квартиру, як звертався до мене, щоб зробити кар”єру (я підписував клопотання, щоб його назначили начальником ВБОЗу). Хочу, щоб Колтирін пригадав випадок, коли я вислідив поставника цигарок і зняв це на телебачення. Я запросив вас, щоб ви склали протокол і розібралися з ситуацією. Ви приїхали і заявили, що не будете займатися цією справою, і я досі чекаю відповіді: у чому полягає причина, можливо, у тому, що це був чийсь незаконний бізнес, який ви не хотіли зачіпати?! А коли один з працівників ринку давав пояснення співробітнику служби внутрішньої безпеки і при цьому була присутня його мама, то навіть у підполковника внутрішньої служби, який багато чого побачив у своєму житті, волосся стояло дибки і йому було важко задавати уточнюючі питання. Після справи „центрального ринку” на мою адресу та адресу генерального прокурора надійшло багато заяв про порушення працівниками міліції конституційних прав і свобод громадян, з етичних норм я не буду називати прізвища цих осіб, але процитую самі свідчення: ”Я дал показания и подписал их под прихологическим и физическим давлением. Меня били в живот и по голове ладонью. Приносили аппарат, который железными прищепками вешался на уши, провода идут к аппарату и крутится ручка, которая вырабатывает электроэнергию (они называли это «звонок другу»). Я слышал стоны и крики Ч., он кричал и просил, чтобы его сняли с какой-то трубы и прекратили бить. Все было, как в тумане. Я готов был признаться в чем угодно, лишь бы меня не били. Что я подписал, я не знаю – я даже не мог прочитать, у меня кружилась голова.» Слідчий внутрішньої служби безпеки під час перевірки не міг зрозуміти, звідки взялася труба, але ось інше свідчення:” заставили проехать с ними в милицию. Я попросила предоставить разрешение моего начальника, так как я нахожусь на рабочем месте, но мне в ответ: „что, сильно умная!” Рассмотрев человека, который разговаривал со мной, я увидела, что он в нетрезвом состоянии. Противоречить им не было смысла, так как они сильно грубили…(в милиции) в это время зашел еще один сотрудник в гражданском и начал разбирать вешалку для одежды. Вынул оттуда железную трубу и стал крутить передо мной ею, при этом ухмыляясь, и говорит: «Если ты все не расскажешь сама, то заставим, и будешь сидеть тут до утра». После этих слов и угроз можно рассказать все, , чего не знаешь….после этого, ухмыляясь, сотрудник вышел с железной трубой, при этом сказав: «Пойду в следующий кабинет». Через время меня попросили выйти на улицу. Проходя по коридору, я слышала ужасные мужские крики и стоны.» І ще она заява: „Я требовал позвонить адвокату, на что услышал смех (ты что, фильмов насмотрелся, это тебе не Америка, а Украина). Я во время допросив слышал крики и стоны с других кабинетов. Я был очень запуган после того, что мне рас сказали, что со мной произойдет в камере. И ради того, чтобы попасть домой, я был готов подписать любую бум агу, которую мне дадуть. После того, как я пробіл в камере 3 суток, я понял, что моя жизнь зависит от этих нелюдей.” Так чи треба і далі дискутувати про чесність і порядність? Вважаю, що після того, що ви робили з цими юнаками та іншими людьми, саме вас треба називати злочинцем, і я буду робити все можливе, щоб такі люди не працювали в правоохоронних органах і були покарані. Лише через те, що начальник ВБОЗу області та прокурор області пообіцяли мені, що виправлять ситуацію, я не повідомив про відповідні факти генеральному прокурору Украіни. А коли все це уляглося і ви залишилися безкарним, ви почали подавати заяви в прокуратуру, що міський голова вас нібито ображав. І сьогодні, коли після помаранчевої революції ви - офіцер, людина з вищою юридичною освітою, повернувшись в Олександрію, щоб вислужитися перед керівництвом, вимагали від слідчого ввести у справу уже мертвого чоловіка лише з однією єдиною метою – щоб по новому відкрити кримінальну справу на працівників ринку, хоча по цій справі був винесений виправдувальний вирок. Я вважаю, що таким працівникам, як ви, не місце в правоохоронних органах. Не змушуйте мене, (щоб не ганьбити міліцію, адже там в основному працюють високопорядні люди), показувати громадськості відеозапис методів допитів, зроблений вами під час слідчих дій (допитів контролерів ринку). Звертаюся до прокурора області: до яких пір ви будете прикривати злочинні дії працівників міліції та ВБОЗу?

Чи можуть О. Телюк чи О. Колтирін назвати хоча б один факт, який би підтверджував мою непорядність. Я 7 років пробув міським головою, і мені не соромно буде дивитися в очі людям, які мені довіряють. А вам, я впевнений, після виходу на пенсію, соромно буде дивитися людям у вічі.

До речі, якщо редактор „Городского курьера” вважає, що має моральне право говорити про порядність і вказувати на те, хто повинен що робити і про що писати, я пропоную чесно розповісти йому на сторінках газет про те, за які кошти він вчився в Олександрійській філії Черкаської академії менеджменту. Щоб відновити пам”ять Голобородька, нагадаю, що в рахунок оплати за 2 роки навчання в комерційному вузі він робив рекламні матеріали на комунальному телебаченні (на суму 2,6 тис. гр.). Виходить, що в робочий час, отримуючи за це відповідну заробітну плату, „найчесніший” і „найпринциповіший” журналіст Олександрії відпрацьовував своє навчання.

Усі ми розуміємо, що сьогодні стоїть завдання будь-якими методами дискредитувати міського голову, щоб не дати йому можливість перемогти на наступних виборах. Мої опоненти знають, що якщо буде чесна боротьба, то що їхній команді перемогти буде дуже складно, адже вони нічого, крім розмов, не роблять. Юлія Володимирівна Тимошенко сказала, що треба забути про те, що були Кучма, Янукович та їхні справи. Сьогодні є нова команда і справи цієї команди. І треба працювати на благо українського народу. А ми, місцева влада, повинні спільно працювати на благо територіальної громади Олександрії.

З повагою - міський голова С. Цапюк.

Перейти на сайт автора

Сайты кирнета: обсудить на кировоградском форуме