Увага, кліщі!

Санітарно-епідеміологічна служба Кіровоградської області

Кліщі (клас Павукоподібних) – одна з найрізноманітніших і найдревніших груп членистоногих на Землі. Тіло кліща покрите потужним панциром і забезпечене чотирма парами ніг. У самок покрови здатні сильно розтягуватися, що дозволяє їм поглинати велику кількість крові, в сотні разів більш ніж важить голодний кліщ.

Вони живуть у лісах, парках, садах, на полях, галявинах з густою травою. Визначити точно, де може наздогнати цей підступний паразит, дуже складно, до того ж розгледіти його і уникнути неприємної зустрічі з ним ще важче.

Свою здобич кліщі "вичікують" тривалий час, тому можуть досить довго голодувати. Цікавим є й те, що кліщі мають здатність дуже швидко діставатися до місця перебування людини чи тварини. У кліщів добре розвинені рецептори, які фіксують як найменшу вібрацію грунту, локальні підвищення температури повітря, так і підвищення концентрації вуглекислого газу в повітрі.

Після укусу кліща можна захворіти на кліщовий енцефаліт та хворобу Лайма.

Кліщовий енцефаліт - гостре вірусне інфекційне захворювання, яке викликається вірусами родини Флавівірусів (Flaviviridae), супроводжується ураженням центральної нервової системи та розвитком парезів і паралічів.

Вірус кліщового енцефаліту циркулює між тваринами та кліщами. За даними дослідників, хазяїнами збудника можуть бути понад 120 видів диких та сільськогосподарських тварин. Але найважливіше значення мають різні польові та лісові гризуни. Основним джерелом збудника для людей та тварин є заражені кліщі роду Ixodes (іксодові кліщі): лісові (І.ricinus) та тайгово-лугові (І.persulcatus) кліщі. В організмі кліща вірус зберігається та розмножується, передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час кровосмоктання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща або розчісуванні місця укусу, втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз, корів. Від людини до людини це захворювання не передається.

Період від зараження (укусу) до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває, в середньому, 7-14 днів, з коливаннями від однієї до 30 діб.

Захворювання починається раптово, з ознобу, різкого підвищення температури тіла. Турбує сильний головний та біль по всьому тілу (в основному страждають спина та шия), слабкість, нудота, блювота. В гострому періоді хвороби відмічається гіперемія (почервоніння) шкіри обличчя та шиї, слизової оболонки рото глотки, склер та кон’юктив. На 3-5 день після перших симптомів хвороби починають виявлятися ознаки ураження нервової системи: судоми, марення, порушується координація рухів.

Кіровоградська область не є ендемічною (не реєструються випадки захворювань) на кліщовий енцефаліт, але не виключається можливість захворіти особам, які виїжджають за її межі по роботі або як туристи.

Інфекція кліщового енцефаліту розповсюджена по всій лісній та лісостеповій зоні помірного клімату Євразійського континенту. Природні вогнища цієї інфекції є у всіх країнах західної, центральної, східної та частково північної Європи: на Британських островах, у Франції, Германії, Швеції, Австрії, Чехії, Словакії, Угорщини, Польщі, країнах Прибалтики. Вогнища кліщового енцефаліту розповсюджені в Монголії та північних провінціях Китаю.

У Росії, де дане захворювання широко розповсюджено високоендемічними районами є: середній та південний Урал, південь Західного та східного Сибіру, Далекий Схід (Приморський край). Так лише з початку поточного року в Свердловській області Російської Федерації постраждало від укусів кліщів більш ніж 29,0 тис. осіб, 420 з них госпіталізовані з підозрою на кліщовий енцефаліт, а у 47 діагноз вже підтверджений лабораторно. Урядом прийнято рішення про проведення вакцинації всього населення області проти кліщового енцефаліту на наступний сезон.

На сьогодні небезпечними зонами по кліщовому енцефаліту в Україні є: Крим (Сімферопольський, Судацький, Білогірський, Бахчисарайський, Алуштінський, Кіровський, Красногвардійський райони; Велика Ялта, бухта Ласпі Севастопольського району), Волинська область (Ратнівський, Рожіщенський, Ковельський, Ківерцівський, Старовіжівський, Камінь-каширський райони, м. Луцьк, м. Ковель), Львівська (Яворівський район) та Одеська (м. Балта) області.

У разі виїзду до вищевказаних місцевостей рекомендуємо заздалегідь зробити щеплення проти кліщового енцефаліту, пройти інструктаж щодо методів особистої профілактики, придбати репеленти (засоби відлякування). Але якщо ви збираєтесь на оздоровлення в санаторії та стаціонарні оздоровчі заклади в приведених районах, щеплення проти кліщового енцефаліту робити не обов’язково.

У Кіровоградській області щеплення проти кліщового енцефаліту не проводяться. Вакцинацію можна зробити в поліклініках або в спеціалізованих центрах м. Києва та м. Дніпропетровська. Вартість щеплення та схема проведення вакцинації залежить від того, препаратом якого виробника її проводять.

Частіше курс вакцинації складається з двох ін’єкцій з інтервалом 7 місяців. Перше щеплення зазвичай роблять восени, а друге - на початку сезону, але не пізніше ніж за 2 тижня до виїзду в небезпечні райони. Для підтримання імунітету, особам, які перебувають в ендемічних по кліщовому енцефаліту районах та вже були вакциновані роблять додаткові щеплення (ревакцинації) раз на 3 роки.

Існують протипоказання для проведення вакцинації. Це гострі та загострення хронічних захворювань, вагітність. Необхідність та можливість вакцинації в кожному випадку визначає лікар. Він і несе відповідальність за правильність призначення щеплення.

Хвороба Лайма (назва від містечка Лайм, США, де вперше була вивчена ця хвороба в 1975 році) – виникає після укусу кліщів роду Ixodes (іксодові кліші), які є переносниками збудника хвороби спірохети - Борелії Бургдорфера (Borrelia burgdorferi) та супроводжується характерною специфічною ознакою – мігруючою кільцевою еритемою Афцеліуса-Ліпшютца (почервоніння шкіри), яка виникає в місці укусу на 7-10 добу. Червона пляма поступово збільшується по периферії, досягаючи 1-10 см в діаметрі, інколи до 60 см і більше. Форма плями - округла або овальна, рідше неправильна. Зовнішній край запаленої шкіри інтенсивніше червоний, декілька підноситься над рівнем шкіри. З часом центральна частка плями блідне або набуває синюшного відтінку, створюється форма кільця. У місці укусу кліща, в центрі плями, визначається скориночка, потім рубець. Пляма без лікування зберігається 2-3 тижня, а потім зникає.

Поряд з еритемою виникає сильна втома, лихоманка, головний біль, біль та напруженість м’язів шиї, катаральні прояви (симптоми застуди) , збільшення лімфовузлів, мігруюча біль в суглобах. Якщо не розпочати завчасно лікування хвороба перейде в другу та третю стадії:

ІІ стадія - ураження нервової та сердцево-судинної системи (радикуліти, невріти, парези, порушення сну, розлад пам’яті, серцевої діяльності)
ІІІ стадія – ураження опорно-рухового апарату.

Боррелії зі слиною кліща під час укусу та кровосмоктання потрапляють в шкіру і протягом декількох днів розмножуються, після чого вони розповсюджуються на інші ділянки шкіри та внутрішні органи (серце, головний мозок, суглоби і ін.). Збудник хвороби протягом довгого часу (роками) може зберігатися в організмі людини, обумовлюючі хронічний і рецидивуючий перебіг захворювання.

Від людини до людини це захворювання не передається.

Для підтвердження діагнозу проводиться відбір крові для спеціального дослідження на хворобу Лайма, яке проводиться на базі Львівського НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України.

Географічне розповсюдження кліщового борреліоза (хвороби Лайма) обширно, воно зустрічається на всіх континентах (крім Антарктиди). Вважають за високоендемічні території в Росії Ленінградську, Тверську, Ярославську, Костромську, Пермську, Тюменську області, м.Калінінград, а також Уральський, Західносибірський і Далекосхідний регіони.

Кіровоградська область не є небезпечною територією по хворобі Лайма, але в останні роки реєструються поодинокі випадки захворювань серед людей (Новоархангельський район, с.м.т.Смоліно).

Іксодові кліщі розповсюджені практично на всіх адмінтериторіях області, зокрема найбільша їх кількість щорічно реєструється в Олександрівському, Світловодському, Гайворонському та Знам’янському районах.

В області з кожним роком збільшується кількість осіб, що після присмоктування кліщів звертаються за медичною допомогою. Так, в 2007 році після відпочинку кіровоградських школярів у лісі Олександрівського району (с. Підлісне) у 3 дітей виявлений 31 кліщ, в т.ч. у одної дитини -13, у другої – 12 і у третьої – 6.

Це цікаво:

Загальноприйнятий міф: кліщі сидять на деревах і падають вам на голову. Кліщі не сидять на високих деревах, а можуть буті на траві та кущах та чіпляються за ноги тих, що проходять мимо. Учепившись за штанину, або светр кліщ повзе вгору у пошуках місця зручного для укусу. Процес присмоктування не викликає больових відчуттів (у своїй слині кліщ містить знеболюючу речовину, яка й вгамовує біль від укусу). Потрапивши на тіло "господаря", кліщ починає інтенсивно харчуватися, напиваючись кров'ю. Іноді цей процес триває до кількох днів. Кліщі спроможні поглинути кров в кількості, яка сотні разів перевищує масу тіла.

На відміну від комарів, крізь одяг вони кусати не можуть. Їм потрібна ніжна шкіра. Улюблені місця для укусів – на рівні поясу, під гумкою від штанів, під колінами, на шиї, на підключичних, пахвових та пахових ділянках, у дітей – на волосяній частині шкіри голови та за вухами.

Не виключено, що кліщ може присмоктатися і у іншому місці. Для того, щоб знайти такий ласий шматочок, кліщу треба приблизно хвилин 20. Це ваш шанс! В усякому разі, будьте дуже уважні! Частіше оглядайте один одного.

Наші поради:

Збираючись до лісу, радимо одягтися так, щоби не залишати відкритими руки, а особливо ноги. Це, зокрема, стосується дітей, які будуть на природі надто активними. Тому, збираючись в місця потенційної небезпеки, потурбуйтеся про правильний одяг. Він обов'язково має бути з прилеглим коміром і манжетами. Не забудьте заправити штани у шкарпетки та одягти головний убір. Вкрай небажаний ворсистий одяг: як правило, в ньому розміщується безліч кліщів. Через кожні дві-три години не забувайте оглядати відкриті ділянки тіла.

Коли ви збираєтеся додому, ретельно огляньте верхній одяг, покривало, на якому сиділи, всі речі, з якими ви можете принести кліщів додому (квіти, ягоди, сумки, корзини, рюкзаки т. і.).

Вдома необхідно одразу змінити одяг та білизну, оглянути один одного. Особливу увагу зверніть на ділянки тіла, які покриті волоссям. Якщо все-таки до вас присмоктався кліщ, не радимо відривати його відразу. Такі маніпуляції загрожують тим, що ви відділите лише тулуб паразита, а хоботок його залишиться глибоко в шкірі, що може потім викликати запалення. Тому необхідно створити несприятливі умови для паразита, які можуть примусити його залишити облюбоване місце.

Основним методом видалення кліща за даними літератури та посібників по наданню медичної допомоги є використання олії. Для цього необхідно взяти каблучку з високими стінками, притиснути її щільно до шкіри так, щоб кліщ знаходився в центрі, і наповнити олією. Відсутність доступу повітря повинно змусити кліща самостійно звільнити вашу шкіру. Але дуже часто цей метод не спрацьовує. В такому випадку радимо звернутися за допомогою до фахівців в лікувальний заклад.

Якщо ви не маєте такої можливості - кліща треба витягувати самостійно.

Кліщі вкручуються в шкіру як шурупи. Відповідно, щоб позбавитися від кліща, його треба викрутити (проти годинникової стрілки). Це потрібно робити маленьким пінцетом дуже уважно та акуратно щоб хоботок кліща не залишився під шкірою. Кліщі вдало викручуються приблизно в 7 випадках з 10.

Існує ще один метод видалення кліща: зробіть петлю з товстої нитки, накиньте її на комаху між хоботком кліща та шкірою людини, затягніть. Згодом натягайте нитку за обидва кінця, одночасно підкручуючи їх за направленням проти часової стрілки. Поступово, без різких рухів видаліть паразита.

Після видалення кліща місце укусу обов'язково обробіть йодом або спиртом.

Якщо при витягуванні кліща відірвався його хоботок, який має вид чорної крапки, місце присмоктування протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видаляють його стерильною голкою (заздалегідь прожареною на вогні), як видаляється звичайна заноза.

Самого ж кліща (якщо він був видалений повністю) бажано здати для мікроскопічного вивчення в найближчу санітарно-епідеміологічну станцію. Для підтримання життя кліща його необхідно зберігати та транспортувати, загорнувши в легкозволожений медичний бинт та помістивши у невелику скляну банку з кришкою. В такому вигляді кліщі залишаються живими при температурі від +4 до + 8 °С (в умовах звичайного побутового холодильника) до 2 місяців.

Негайно звертайтеся до лікаря, якщо:

- видалення кліща було невдалим та в шкірі залишалась частина паразита;
- у вас з’явилося запалення в місті присмоктування кліща, висип або ви занедужали;
- відчуваєте біль та свербіння у вусі (кліщ може заповзти в слуховий отвір у вусі, а присмоктавшись до барабанної перетинки, він здатен викликати її розрив та спричинити глухоту).

Завідувач епідеміологічним відділом
Кіровоградської обласної
санітарно-епідеміологічної станції
Тамара Ланкмілєр

Ентомолог Кіровоградської обласної
санітарно-епідеміологічної станції
Тетяна Колодіна

Перейти на сайт автора

Теги новости:

клещ

энцефалит

болезнь Лайма

действия при укусе клеща

Сайты кирнета: обсудить на кировоградском форуме