Едуард Зейналов вважає, що український політикум займається «політичним мародерством»

весь Кіровоград

Наприкінці 2008 року наша країна опинилася у надзвичайно складних умовах економічної кризи, яка в українських реаліях значно поглиблюється через політичну нестабільність. Обезголовлений і непрацюючий парламент нині не має більшості для ухвалення будь-яких законів щодо протидії кризі. Неприхована ворожнеча між Президентом і Прем'єр-міністром призвела до повної розбалансованості всіх без виключення інститутів влади.

Про ситуацію, що склалася, нам вдалося поговорити з народним депутатом від фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» Едуардом Зейналовим. Едуард Джангірович прийшов у велику політику з бізнесу, встиг попрацювати губернатором Кіровоградської області і нещодавно експертним опитуванням кількох регіональних ЗМІ був визнаний одним з найвпливовіших людей Кіровоградщини. Тому його думки про економічну і політичну ситуацію в Україні є досить цікавими, а інколи - і несподіваними. Оскільки наша зустріч відбулася у Києві біля будівлі Національно банку України, природно, що перше запитання стосувалося саме курсу гривні до американського долара.

- Едуард Джангірович, за останні пару місяців курс долара до гривні збільшився більш ніж в півтора рази, що майже повністю підірвало довіру українців до національної валюти. Як ви до цього ставитесь і чого нам слід очікувати в майбутньому?

- Для початку слід зазначити, що ще з початку 2008 року український ринок гривні був значно перегрітий готівкою, у першу чергу – через значне збільшення соціальних виплат. Населення тримало частину цих грошей на руках або на банківських депозитах, і коли восени почалася активна фаза фінансової кризи, люди почали масово забирати депозити та переводити гривню у долар. З іншого боку, світові фінансові установи суттєво обмежили кредитування української банківської системи через кризу ліквідності, що так само обмежило притік валюти в Україну. Міжнародні інвестиції звелися до надмалих величин або взагалі були заморожені. А якщо до цього ми додамо і кількаразове зменшення валютної виручки в експортно орієнтованих галузях економіки, у першу чергу - у металургійній та хімічній промисловості, то отримаємо дуже безрадісну картину. Її доповнює традиційний осінньо-зимовий попит на долар з боку «Нафтогазу» для розрахунку по імпорту газу, який у цьому році безпрецедентно високий. У цій ситуації викликає подив і певну підозру політика основного фінансового регулятора - Нацбанку, який, рефінансуючи українські банки, замість того, щоб заохочувати кредитування реального сектору економіки, дозволив банкам спекуляції на валютному ринку, що також погіршило ситуацію.

- Що, на вашу думку, буде з тими підприємствами та громадянами, які брали доларові кредити за курсом 5,05 грн. або навіть 4,60 грн. за 1 долар, і сьогодні, отримуючи доходи в гривні, не зможуть їх виплачувати?

- Називатиму називати речі своїми іменами. Враховуючи чинники, що призвели до такої важкої ситуації на валютних ринках, і песимістичні прогнози розвитку цієї ситуації, ті, хто брав валютні кредити, фактично поставлені на межу виживання. Не слід сподіватися, що гривня відіграє свої позиції, які були на старті цієї кризи. Очевидним успіхом може бути стабілізація курсу на рівні 7-7,30 грн. за долар на кінець року. І то – виключно за умови сприятливого розвитку подій, які виключать як фінансові, так і політичні спекуляції. Сьогодні у парламенті обговорюються кілька варіантів виходу з кризи, зокрема, конвертація всіх валютних кредитів у гривневі, або ж фіксація кредитного долару на рівні 5,05 грн. за долар. Проте в умовах непрацюючого парламенту та розбалансованості всіх гілок влади складно робити будь-які прогнози.

- Ви самі згадали про політичну складову у сьогоднішній кризі. Наскільки вона сьогодні є визначальною і чи вистачить українським політикам здорового глузду згуртуватись навколо подолання економічних негараздів?

- Сьогодні ми є свідками того, як вся світова економіка переживає надзвичайно складний період. Економічна криза, фактично, не оминула жодної країни, які знаходяться на певній стадії розвитку і інтеграції у світові економічні процеси. І на жаль, навіть у такій непростій ситуації Україна є винятковою, у гіршому сенсі цього слова, державою. У той час, коли політичні еліти багатьох країн, відкидаючи багаторічні протиріччя, гуртуються навколо спільної біди, шукаючи з неї вихід, українські політики намагаються використати ситуацію заради власних виборчих дивідендів. Інакше як «політичним мародерством» я це назвати не можу. Як пояснити відставку голови парламенту у такий тривожний і чутливий момент? Адже це призвело до того, що Верховна Рада припинила роботу, закони підписувати нікому, а основні політичні гравці не можуть між собою поділити крісло спікера, та, власне, і інші крісла також. При всьому цьому Президент постійно нагадує парламенту про те, що він його може розпустити у будь-який момент. Говорячи відверто, українські політичні лідери вже розпочали президентську кампанію, використовуючи для покращення своїх (!) стартових позицій економічну кризу в Україні. Тоді, коли у діях та словах політиків має панувати спокій, розсудливість та узгодженість, керівники країни змагаються у популізмі!

- Чи прогнозуєте ви ближчим часом реанімацію у парламенті старої «демократичної коаліції» чи, можливо, з'явиться нова коаліція і коли буде обрано спікера?

- Я є послідовним прихильником «демократичної коаліції» між НУНСом та Блоком Тимошенко, до якої, на мою думку, мають долучитися народні депутати з Блоку Литвина. Проте, на жаль, сьогодні такий розвиток подій виглядає малоймовірним, в тому числі - і через позицію глави держави, який в цій ситуації мав би стати лідером, що згуртував би навколо себе весь український політикум для пошуків шляхів виходу із кризи. Але цього не відбувається. Я переконаний, що у цих умовах український парламент потребує будь-якої коаліції, яка б складала більшість парламенту та забезпечила ухвалення необхідних першочергових економічних законів. Сьогодні таким завданням є визначення пріоритетів подолання кризи та засобів їх досягнення. Всі українські еліти, і у першу чергу політичні, мають згуртуватися навколо подолання наслідків економічної кризи. А то за розмовами про «ревізію демократії» ми можемо довести державу до голодних бунтів. Адже масові звільнення, що відбуваються по всій країні, та складна ситуація у банківській системі позбавляє людей можливостей для нормального життя. Якщо не виправити ситуацію, це, безумовно, призведе до зростання соціальної напруги, і тоді вже народ не звертатиме уваги ні на посади, ні на чини.

- Едуарде Джангіровичу, ви намалювали досить песимістичну картину українського сьогодення. Чи можна очікувати хоч якогось оптимізму у майбутньому, і які шляхи виходу із кризи ви бачите?

- Нічого нового вигадувати не потрібно. Світова економічна історія сама дає приклади таких шляхів. І США після «Великої депресії», і Радянський Союз з Німеччиною після Другої світової війни економіку відновлювали розгортанням великих інфраструктурних проектів.

По-перше, Україна має скористатися своїм беззаперечним козирем – статусом країни з величезним транзитним потенціалом. А якщо до цього ще додати проведення у найближчому майбутньому Чемпіонату Європи з футболу, то одним з основних пріоритетів в економіці має стати будівництво доріг та магістралей міжнародного та внутрішнього значення. Таким чином буде створена величезна кількість робочих місць для тих, хто втратив роботу у період кризи, зокрема, на основних та суміжних до згаданих виробництвах. Особливу увагу варто звернути на енергетичні проекти. Електроенергетика, теплоенергетика та водозабезпечення утворюють сьогодні смертельний вузол комунальних проблем майже у кожному великому місті. Сьогодні ми маємо шанс залучити туди фінансові ресурси і вивільнений кадровий потенціал.

Україна – аграрна держава. Проте останні десять років ми спостерігаємо, як молодь залишає село заради більших заробітків у містах та за кордоном. Попит на сільськогосподарську продукцію, що зростає, у тому числі і за кордоном, немає кому забезпечувати через кадровий голод. І тут проблема не лише у відповідних спеціалістах, наприклад, агрономах, а й в учителях та лікарях. Парламент має напрацювати відповідні закони, а Уряд - втілити їх у життя у частині стимулювання повернення молодих спеціалістів на село. Зараз гарний момент для цього. Очевидно, це можуть бути преференції в оподаткуванні доходів, отриманих у сільській місцевості, знижені відсоткові ставки по відповідних кредитах, особливо на будівництво житла. Що стосується житла на селі, то це має бути окрема реальна програма, яка б, можливо, передбачала розробку кількох типових проектів котеджів, виготовлення яких повністю проходило б на українських виробництвах.

Пріоритетом у банківській системі мають бути дії регулятора щодо стимулювання внутрішнього споживчого кредитування. Головною умовою цього має стати те, що український споживач має через кредити купувати українські товари, стимулюючи вітчизняного виробника.

Український народ є надзвичайно терплячим і працелюбним, і я переконаний, що ми поборемо всі труднощі, що постали нині перед нами. Лише хочу зазначити, що українським політикам варто перестати випробовувати людей на терплячість, бо і їй є межа. Переконаний, що все буде добре!

Розмовляла Вікторія Талашкевич

Читайте також:

• Как не впасть в депрессию, оказавшись жертвой кризиса? Советы профессионального психолога
• «Побузький феронікелевий комбінат» постраждає від кризи?
• Для кіровоградських підприємств настають важкі часи
• Кіровоградську уранову шахту закрито через борги
• Мер Кіровограда запропонував банкам не панікувати
• Кировоградский губернатор пригрозил аграриям «серьезным разговором»
• В Кировограде начались массовые сокращения

Теги новости:

Эдуард Зейналов

НУНС

кризис

экономика

курс доллара

НБК

Президент

Парламент

пути выхода из кризиса

Новости в тему:

• У Кіровограді відбудеться ІІ Міжнародний форум «Креативне місто» — 11 сентября 2012 Новини Кіровоградщини
• Журнал Forbes снова «опустил» Кировоград — 6 июня 2012 весь Кировоград
• Середня заробітна плата на Кіровоградщині - 2300 гривень — 4 мая 2012 Новини Кіровоградщини
• У Кіровограді відбудеться зустріч з американським дипломатом — 23 апреля 2012 Кіровоградська правда
• У Кіровограді планують встановити молокомати з натуральним молоком — 10 апреля 2012 Коментарі: Кіровоград

Новости Кировограда: обсудить на кировоградском форуме