Кировоград. Портал

Кировоград — новости и сайты

Искать: Как искать?
Детальный поиск
Например:



Новости Кировограда

Чи повинні урановидобувні шахти приносити користь громаді?Чи повинні урановидобувні шахти приносити користь громаді?

весь Кировоград

Заступник голови Ленінської в місті Кіровограді ради соціаліст Андрій Дробін переконаний, що райраді і шахті “Інгульська” ДП “СхідГЗК”, яка видобуває уран, слід укласти договір соціального партнерства. Такий підхід є нормальним у всьому світі, а в нас, на жаль, поки що є винятком з правила. Винятком, за який треба боротися - і навіть через суд.

Йдеться про зацікавленість керівництва підприємств, котрі працюють на певній території, у її розвитку. Зокрема і в тому, щоб робота підприємств допомагала покращенню рівня життя та добробуту людей, не шкодила їхньому здоров′ю.

Цю передмову роблю для того, щоб пояснити тверду позицію Ленінської райради в місті Кіровограді, зокрема заступника голови райради, соціаліста Андрія Дробіна щодо співпраці з підприємством, яке видобуває уран. Не дивлячись на різний політичний склад райради, депутати одностайні у своєму рішенні: райраді та шахті “Інгульська” ДП “СхідГЗК” потрібен договір соціального партнерства. І не на рік чи на термін каденції депутатів, а років на десять. Тобто на термін дії ліцензії.

Отже, у шахти “Інгульська” збігає дія ліцензії на промислово-дослідний видобуток сировини. Підприємству потрібна нова ліцензія. А для цього, згідно з вимогами закону, шахті необхідно отримати погодження від кількох інстанцій - у тому числі і від Ленінської райради. Адже уран добувають безпосередньо під землями Ленінського району обласного центру.

– Світові ціни на уран зростають, – розповідає Андрій Анатолійович Дробін. – Нині навіть з відвалів шахт стає рентабельно видобувати уран. Тож, на нашу думку, ми висунули цілком справедливу вимогу: оскільки шахта нарощуватиме обсяги виробництва, то нехай вкладає кошти в розвиток району. Нам люди кажуть, що на Великій Балці через підземні вибухи “тікає” з колодязів вода, будинки дають тріщини. На вулиці Світлій через близькість шахти досить шумно. Тож наше прохання поділитися коштами з громадою – обґрунтоване.

Як уже знають наші читачі, Ленінська райрада виграла всеукраїнський конкурс проектів і отримала 700 тис. грн. Ці кошти пішли на фіксування місцевостей з рівнем радіації, який перевищує допустимий. На детальну карту було нанесено 60% території Ленінського району. Крім цього, здійснювалися заміри рівня радону у житлових приміщеннях. Звісно, це обстеження треба завершити, а для цього необхідні кошти. Тож на сесії райради було прийнято рішення стосовно Угоди про соціальне партнерство.

“Сподіваємося, ми підпишемо його у двосторонньому порядку, – продовжує А.Дробін. – Крім того, прийнято рішення про створення Фонду розвитку життєвого середовища та екологічного оздоровлення Ленінського району м. Кіровограда. Завданнями Фонду заявлені: розбудова соціальної інфраструктури району, забезпечення соціальних стандартів, санітарно-гігієнічних умов і норм радіаційної безпеки, проведення радіологічних досліджень, створення системи екологічного та радіаційного моніторингу. Зрозуміло, що внески до Фонду – справа добровільна. Однак засновники фонду сподіваються, що серед них будуть суб′єкти господарювання атомно-енергетичного та гірничо-добувного комплексу”.

Ще на початку статті я згадала про те, що на Кіровоградщині вже є приклади партнерських стосунків бізнесу і громади. Сільрада Іванівки Кіровоградського району наполягала на тому, щоб підприємство з видобутку граніту було зареєстроване на території сільради, щоб до села провели дорогу і газ. І хоча бізнесмени довго опиралися, мешканці Іванівки таки домоглися свого. Познайомитися з іванівським досвідом вже з′їздили і фахівці Ленінської райради.

Поки що шахта надіслала до райради листа з пропозицією надати двісті тисяч гривень. Відразу виникли питання: усього? на рік? чи це відкуп? Така скромна сума була мотивована тим, що шахта – підприємство державне, і всі витрати треба погоджувати в Києві… Однак з дня звернення керівництва шахти “Інгульської” до райради (а було це торік у травні) ця відповідь – перший добрий знак. Знак того, що, як казав Бендер, “крига скресла”.

У планах державного підприємства – розробка Великосеверинівського родовища урану у 2010–2011 роках. А це означає роботу шахтарів під землею в районі Лелеківки. І знову ж таки депутати Ленінської ради хочуть, щоб нове підприємство зареєструвалося саме там, а не десь у Жовтих Водах. “Якщо гроші тектимуть до інших міст, нашого дозволу ніхто не отримає, – запевнив А.Дробін. – Ми беремо за приклад співпрацю бізнесменів та громади у Броварському районі Київської області. Там коштами підприємств і підприємців освітлене кожне село.”

Звісно, нам не так легко рівнятися до районів – “супутників” столиці, де обіг коштів у кілька разів більший. Однак і в нас можна працювати не тільки для розвитку бізнесу, а й на користь громади. Тож нехай ця можливість стане потребою нашого ділового світу.

А що думають кіровоградці про описану проблему?

Андрій Федченко, держслужбовець: “Кіровоград стоїть на урані, тож його видобуток для міста – норма, подобається це кіровоградцям чи ні. Та я вважаю, що раз наше місто дає країні величезні прибутки, держава має подбати про мешканців. Наприклад, у нас повинні продаватися продукти, багаті на йод, морська риба. Добре було б надати право на пільгові путівки в санаторії перш за все шахтарям та людям, які мешкають поблизу шахт. Переконаний, що містам і містечкам (як ось Смоліне), у яких видобувають сировину для ядерної енергетики, варто надати особливого статусу. Тоді люди почуватимуться соціально захищеними”.

Антоніна Мельникова, пенсіонерка: “Наша сім′я мешкає за кілька кілометрів від шахти “Інгульська”. Живемо у цих краях досить давно і вже досягли того віку, коли частіше кличуть на похорони, ніж на день народження... Сумно, коли причиною смерті людей за п′ятдесят і молодших лікарі називають рак. Поховали вже кількох чоловіків зі знайомих родин. Жінки залишаються самі, піднімають дітей. Якщо це вплив шахти і взагалі географічного розташування міста, то, напевне, кіровоградцям потрібен захист здоров′я, покращення довкілля. Інакше ми, старше покоління, мовчки вимиратимемо, а що ж чекає на наших дітей та онуків?

Олена Коваленко, молода мама: “У нас із чоловіком є діти від першого шлюбу, але ми дуже хотіли мати спільну дитину. Сина. Та кілька років чекали марно, а лікарі тільки руками розводили... Коли ми одружилися, почали будувати приватний будинок на околиці Кіровограда, ближче до чоловікової роботи. А працює він на шахті. Звісно, зарплата там висока, але ж і шкода для здоров′я – теж. Я сама з того покоління дітей, які були зовсім маленькими, коли вибухнув Чорнобиль. Тепер до цього негативного фактору додалося проживання “у зоні” шахти. Коли ми дізналися, що нарешті чекаємо на дитину, дуже зраділи. Але переживаємо – чи народиться вона здоровою? Так, зараз гарантують великі виплати при народженні дітей, однак нам хочеться не тільки грошей. Нам хочеться жити у здоровому місті!"

Фото — Р.К.С.

Теги новости:
уран
доюыча урана
шахта
радиация
районный совет
экология

Новости в тему:

Новости Кировограда: обсудить на кировоградском форуме

Перепечатка материалов допустима только со ссылкой на РКС. Ссылка для традиционных СМИ — rks.kr.ua; гипер-ссылка для использования в онлайне — <a href="https://www.rks.kr.ua/">Новости Кировограда</a> (скопируйте и вставьте).

Уважайте чужой труд: все новости, опубликованные в РКС, проходят редакторскую правку. Иногда это просто исправление ошибок, но часто, чтобы придать новости читабельный вид, материал приходится переписывать с нуля. И даже в этом случае мы всегда указываем источник. Коллеги, ждем того же от вас. Спасибо.

Кто живет в Кировограде? Смотрите фотографии кировоградцев на сайте «Знакомства в Кировограде»
А еще можно посмотреть, что нового в кирнете

RSS