Хоча в офіційній назві “Травневих музичних зустрічей” зазначається, що це фестиваль камерної та симфонічної музики, але ХІІІ його сезон тішить глядача музикою і фортепіанною, і навіть джазовою.
У тому, що джаз гармонійно поєднується з камерною музикою, можна було переконатися на концерті відомого піаніста, композитора й аранжувальника Олександра Саратського (на фото) та камерного оркестру Кіровоградської обласної філармонії “Концертіно”, що відбувся 25 травня. Початок не передвіщав нічого надзвичайного: Концерт Гершвіна, де солірував гість; “Пори року” П'яццоли, виконані “Концертіно” (пам'ятаючи їхній минулорічний тріумф з “Порами року” Вівальді, цікаво знати, чи й надалі колектив під керівництвом Наталії Хілобокової буде тішити нас усе новими “Порами року”?)
Здавалося, після цього можна було б потроху збиратися додому, але далі якраз і почалася справжня музична феєрія. Спершу Олександр Саратський виконав кілька джазових обробок українських народних пісень, таким чином влаштувавши для публіки своєрідну гру: наскільки швидко вони впізнають ту чи іншу популярну мелодію. Принаймні мої сусіди — мама з донькою — активно у цю забаву включилися. Власне, саме вони й підказали мені першу пісню: “Розпрягайте, хлопці, коней” - цю мелодію мені не пощастило відгадати. Але наступні три - “Несе Галя воду”, “Чорнії брови, карії очі” та “Чом ти не прийшов” - мені стало музичного слуху впізнати.
А на завершення прозвучало ще кілька обробок українських фольклорних мелодій - цього разу до Олександра Саратського долучився й камерний оркестр “Концертіно”. Зі спільних композицій хотілося б виділити “Ой чий то кінь стоїть”. Здавалося б, після цьогорічного альбому “Dolce vita” сумніше з Святослава Вакарчука цей твір виконати неможливо. Як виявилося, можна. Причому такого джазу у виконанні камерного оркестру я точно не очікував. Можливо, я і поспішаю, але, як на мене, рідкісний для нашого міста концерт джазової музики та ще й у поєднанні з камерним оркестром можна назвати найяскравішою подією цьогорічних “Травневих музичних зустрічей”.
Читайте також:
Дмитро Шульга, фото — Сайт Олександра Саратського
Новости Кировограда: обсудить
