«Солодка Даруся» — окраса «Вересневих самоцвітів»

весь Кіровоград

Справжньою окрасою цьогорічного фестивалю «Вересневі самоцвіти» стала вистава Івано-Франківського академічного музично-драматичного театру імені Івана Франка за сенсаційним романом Марії Матіос «Солодка Даруся». Упевнений: усі, кому того вечора все ж таки пощастило побувати у заповненій вщерть залі філармонії, ще довго перебуватимуть під враженням від спектаклю. Про цю постановку та про мрії молодого режисера зробити Івано-Франківськ театральною Меккою України ми й говорили з директором театру Ростиславом Держипільським (на фото).

- Ходили чутки, що Марія Матіос не одразу схвально поставилася до ідеї постановки її твору в театрі.

- То все чутки. У чому вся «фішка»: «Солодка Даруся» - то була дипломна робота випускників курсу, який я вів в Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету. За іронією долі, я став директором, і якраз курс прийшов до театру. Постало питання, що ми цю виставу беремо до репертуару. Так, дозволу у нас не було, але Марія Матіос почула, що у Франківську є така вистава, подзвонила і сказала нам, що хоче приїхати і подивитися. Пані Марія приїхала, ми зробили для неї чорновий перегляд. Ми дуже переживали, але після перегляду вона була схвильована і навіть сказала, що їй треба свою «Дарусю» прочитати по-новому. При тому, що ми трохи перекрутили, не включили румунську історію. Зрештою, Марія Матіос зробила всього два зауваження з приводу того, що треба включити – і все!

- У постановці «Солодкої Дарусі» вам вдалося втілити усі свої ідеї?

- У мене взагалі була ідея зробити все надзвичайно натуралістично: щоб на сцені була реальна земля, в яку закопується Даруся… Поєднати символізм з натуралізмом. Але тоді це не вийшло, бо я був не директором театру, а простим актором. У нас було і залишається обмаль декорацій. А якщо додати сюди ще й елементи кіно, то це, як зауважують глядачі, взагалі новий театр. Знаєте, для мене зразком є литовський Паневежис – районний центр, який став Меккою театрального життя, де працювали відомі режисери Мільтініс, Някрошюс. Я так само мрію, аби ми зробили Івано-Франківськ театральною Меккою України. А в чому суть? Ми говоримо, що йде вічна боротьба між російським театром, де є глибокі психологічні переживання, і західним європейським театром з притаманним йому раціоналізмом і увагою до форми. Наша ж «фішка» має бути у розумному поєднанні переживання з формою, властивою сучасному театру.

- Чи завдяки осучасненню постановок вам вдалося привабити глядача?

- Думаю, так. У нас в Івано-Франківську молодь дуже почала ходити на вистави. Скажімо, на «Солодку Дарусі» майже неможливо купити квитки. Або ми запросили київського режисера Юрія Одинокого, аби він у нас поставив п'єсу «Театр». Скажімо, для старшого глядача ця вистава буде не зрозумілою, але це справжній європейський театр. Старші не розуміють, а молодь просто лежить від сміху. Навіть не вірять, що грають наші актори. Говорять, що крутіше «Камеді-клаб». З одного боку, таке порівняння може ображати, але з іншого боку, прийшовши на цю виставу, вони згодом прийдуть на інші. Скажімо, через «Дарусю» у нас люди взагалі почали ходити до театру.

- Ходять на класичні чи на більш сучасні п'єси?

- Так одразу і не скажеш. Судіть самі: у цьому році у нас вже вісім прем'єр – для України це дуже значний показник. «Театр» Майкла Фрейда – це світова класика, європейська драматургія; «Солодка Даруся» Марії Матіос – українська література, «Лісова пісня» - українська літературна класика. До Нового року для малечі поставили «Золоте курча». Потім «Матінка Кураж» Брехта, «Натусь» Володимира Винниченка, «Тартюф» Мольєра і остання наша прем'єра – «Дуже проста історія» Марії Ладо.

- Зрозуміло, що за «Солодку Дарусю» вас дуже хвалили. А бодай за щось критикували?

- Якщо чесно, то ні. У нас у Франківську з вистави глядачі виходять приголомшені. Реакція зазвичай така, що люди встають, аплодують і не можуть «Браво!» крикнути, бо комок у горлі сидить. Вишукані театрали, котрі думали, що навряд чи у цьому житті їх можна чимось здивувати, приходять і кажуть, що ми їх здивували. Вистава одержала багато нагород, а Спілка театральних діячів висуває її на Шевченківську премію. Значить, ми зробили щось потрібне, потрібне для нас, для інших. Нам дуже страшно було їхати сюди, на Велику Україну. У червні ми були у Полтаві, тому до вас їхати було вже не так страшно. Я розумію, що окрім мистецької акції, ми виконуємо ще якусь просвітницьку місію. У Полтаві люди виходили і казали: «Оказиваєтся, ето вот так било. А ми і нє зналі...»

- Ви виступали у Кіровограді, який прийнято називати колискою театру корифеїв. Чи можна сьогодні п'єси Карпенка-Карого, Кропивницького наблизити до сучасності, поставити по-новому?

- Насамперед, не можна не говорити про те, що вони створили феномен театру, якби не було їх, мабуть, справді не було б українського театру, і ми б не мали про що говорити. Напевне, наше завдання сьогодні – підняти корифеїв на рівень, якого вони гідні. Я за те, щоб українську класику подавати по-сучасному, щоб вона для глядача, для молодого глядача була актуальною. Це помилка - ставити їх у «шароварному» варіанті. Я дуже не люблю «шароварщини». Я – українець, я – патріот, але я вважаю, що на певному етапі захоплення етнографізмом відштовхує. Я навіть скажу більше: наприклад, мені близькі ідеї Бандери, але я розумію, що нині вони працюють проти України. Зараз потрібно Україну об'єднувати.

P.S. Дякуємо за сприяння в організації інтерв'ю заступнику декана факультету філології та журналістики КДПУ імені В.Винниченка Ганні Волчанській.

Дмитро Шульга, фото — весь Кіровоград

Теги новости:

театр

интервью

Вересневі самоцвіти

спектакль

литература

культура

искусство

Новости в тему:

• У Кіровограді створюють історичний заповідник «Старий Єлисавет» — 22 февраля 2013 Коментарі: Кіровоград
• Ученицям кіровоградських шкіл присуджено стипендії Президента — 22 октября 2012 Новини Кіровоградщини
• Кировоградский театр корифеев открылся после реконструкции — 22 октября 2012 Утренний город
• Кіровоградський кандидат у нардепи дивується, як досі ніхто не вчинив замаху на Януковича — 18 сентября 2012 Новини Кіровоградщини
• У Кіровограді презентували серію книг «Єлисаветградське коло» — 14 сентября 2012 Новини Кіровоградщини

Новости Кировограда: обсудить на кировоградском форуме