"Бажаю всім землякам радості!"

весь Кіровоград

Вікторія Талашкевич

Шановні друзі! Сьогоднішній наш співрозмовник – людина, яка багато зробила для України загалом і для Кіровоградщини зокрема. Він і науковець, і політик, і громадський діяч, і викладач, і просто щира розумна людина, яку цінують рідні та шанують друзі і колеги.

Знайомтеся ті, хто досі ще не знайомий – Володимир Євгенович Панченко. Наш земляк, який нині живе та працює у столиці, погодився відповісти на кілька наших питань.

Володимире Євгеновичу, ви стояли у витоків здобуття незалежності України на початку дев'яностих років. Які слова спадають на думку сьогодні, коли згадуєте ті дні?

Що більше проходить часу, то більшою є гордість за свою причетність до унікальної історичної події. Оце і є ключове слово: гордість. Я знаю чимало країн, де День незалежності є головним національним святом. Пригадую, у 2000 році ми з Леонідом Куценком, будучи в Чикаго, бачили, як святкують свій День незалежності американці. На березі озера Мічиган влаштовано було грандіозне дійство. Але на той час ми вже могли сказати самі собі: Україна святкує не менш урочисто і гарно. Свого часу я друкував у кількох газетах свій спогад про 24 серпня 1991 року під назвою «День наш суботній». Сподіваюся, що настане час, коли я зможу завершити мемуарну книгу «Записки рядового депутата», в якій детально оповім про все те, свідком і учасником чого мені довелося бути на самому початку 1990-х.

Чимало кіровоградців провели День незалежності, копаючи картоплю на городі. А як ви відзначили це свято і що воно означає для вас?

Цього року 24 серпня я був дома: цілісінький день працював за комп'ютером, оскільки хочу ближчим часом подати до видавництва рукопис своєї нової книжки, в якій ітиметься про мої подорожі по Україні, про місця, пов'язані з іменами М.Костомарова, М.Максимовича, П.Чубинського, М.Ге і т д. Робоча назва – "Книга пілігрима". Я б дуже хотів допомогти майбутнім читачам краще пізнати Україну, доповнити свої знання про неї. Через те розраховую, що буде та моя книга гарно ілюстрована багатьма фотографіями й документами. Щоб її можна було не тільки читати, а й роздивлятися… Так що святкування моє цього року було, сказати б, творчим. А що робити, коли відпустка – коротка, і використати її хочеться так, щоб устигнути здійснити хоча б частину із задуманого?

Цьогорічна парламентська кампанія залучила до рядів депутатів чимало журналістів і письменників. Ви свого часу теж були народним депутатом. Що підштовхнуло вас до цього кроку?

Наприкінці 1980-х- на початку 1990-х рр. я багато займався в Кіровограді громадськими справами. Час був особливий, романтичний. Багато чого змінювалося на очах, хотілося в тих змінах брати безпосередню участь. Думаю, не всі забули, що в ту пору активно діяв громадсько-політичний клуб «Перевесло», який я очолював. Власне, тепер, озираючись назад, можна сказати, що то був наш, кіровоградський плацдарм боротьби за демократію і незалежність. Нам вдалося сколихнути громадську думку, вселити в багатьох людей надію, що можливе інше, краще влаштоване життя.

Ну, а якщо ти вже опинився на гребені подій, якщо за тобою стоять інші люди, багато людей, - тоді вже треба йти до кінця. Так я включився у виборчі перегони і навесні 1990 р. став народним депутатом України. Кіровоград, Ленінський виборчий округ №225. У мене було 18 суперників! А в Кіровському окрузі переміг Віктор Шишкін, з яким ми ось щойно розмовляли по телефону: я принагідно вітав його як нового суддю Конституційного суду. А загалом, як багато води збігло…

Залишатися політиком та науковцем, мабуть, нелегка справа. Що, на вашу думку, змушує людей науки сьогодні іти в політику, залишаючи свою основну роботу? І чи виправданий такий вибір?

Мотиви, напевно, різні. У 1990-му було багато романтизму, тепер, очевидно, більшу роль відіграють прагматичні речі. Єдиної відповіді на питання, чи виправдано науковцю йти в політику, напевно, немає. Все дуже конкретно. Був Президент Чехословацької республіки професор Томаш Масарик. В Європі сьогодні всі знають Хав'єра Солану, - він хімік, теж професор. В Україні дуже успішно в політиці відпрацював академік Ігор Юхновський… Єдиного рецепту немає, їй Богу.

Хто – науковці, політики, журналісти – міг би запропонувати оптимальний шлях виходу держави із затяжної політичної кризи? Якщо така криза, звісно, існує на вашу думку.

Щодо економічної її, звісно, немає, інакше б звідки взявся солідний ріст ВВП? Політична криза ж провокувалася відомими «антикризовиками», тепер, сподіваюся, вона в минулому. Хто може запропонувати «оптимальний шлях» для України? Передусім, цим мають займатися політичні партії, які борються за владу. А вони, у свою чергу, можуть залучати й інтелект учених. Що вони й роблять.

Наше місто у черговий раз опинилося на політичному роздоріжжі – без міського голови, без чіткої перспективи. Як ви прогнозуєте подальше розгортання подій навколо головного крісла Кіровограда?

Кіровоград мені болить, адже я там прожив 17 років, там живуть мої діти, сестра, донедавна жила мати. Довгий час місто було заручником боротьби двох відомих народних депутатів, які в березні програли вибори. Але ж «армії» їхні залишилися! Звідси й колотнеча, в основі якої, на жаль, боротьба за ласі шматки, хоча, здається, що вже там і залишилось?! Жаль, що Валерій Михайлович Кальченко сходить з дистанції. На нього кіровоградці покладали чимало надій, і не впевнений, що в Кіровограді він зробив би менше, ніж у Києві. Думаю, що його вибір не міг не зумовити розчарування багатьох виборців, і тепер маятник може хитнутися в інший бік. У всякому разі, я б говорив, що Блоку Юлії Тимошенко завдано відчутного удару. Може бути нижчою явка на нові вибори. Може відбутися певний реванш, адже ті, хто фальсифікував у Кіровограді результати парламентських виборів, не покарані. А жаль.

Володимире Євгеновичу, що тримає вас у Києві – наукова робота, кар'єра, політичні перспективи чи щось інше? Чи хотілося б вам повернутися до Кіровограда і у якій іпостасі?

У Києві я працюю в Могилянці; це дуже цікавий навчальний заклад, і тут, до речі, є трохи й випускників кіровоградських шкіл. У Кіровограді буваю досить часто, мене багато що пов'язує з ним. Наприклад, у липні ми з В.Мощинським і К.Карповим закінчили роботу над фільмом «І мене без тебе на землі нема...» Він – про VІ Міжнародний конкурс імені Петра Яцика. Там є чимало й кіровоградського матеріалу, і я думаю, що на місцевому телебаченні його вже показували. Не так давно захистила кандидатську дисертацію моя аспірантка з Кіровограда. Я із задоволенням співпрацюю з журналом «Хобі», - принагідно хотів би щиро порекомендувати його землякам. Дуже цікаве видання! До того ж, це україномовний глянцевий журнал, що є рідкістю в Україні. Не кажу вже про доньку, сина, маленьку онучку, рідну сестру, могили батьків на Лелеківці…

Володимире Євгеновичу, чим, на вашу думку, відрізняється, якщо відрізняється, студентство київське та кіровоградське, а також наукова спільнота?

Київське студентство теж різнорідне. Що ж до могилянців, то в них мені імпонує їхня самодостатність, почуття власної гідності, здоровий прагматизм. Вони демократичні, гордяться тим, щоб в Могилянці не беруть хабарів, шукають шляхів самореалізації.

Вільний час є, мабуть, у кожної людини. Як його використовуєте ви? Що любите більше – подорожувати, читати, спілкуватися з друзями?

Про свій вільний час я вже трохи сказав, а тут додам, що в мене того «вільного часу» не так багато. Коли ж він з'являється, то я намагаюся використовувати його для мандрівок, або ж для писання книг. В останній день 2004 року, за кілька годин до Нового року, придбав «український фольксваген» (SENS) – саме для того, щоб мати можливість вільно пересуватися! Ось зовсім недавно відвідали з дружиною Асканію-Нова. Море вражень, цікаве спілкування, багато нової інформації, яка, знову ж таки, стане мені у нагоді як літератору. Колись в одному інтерв'ю в Кіровограді я казав, що люблю кулінарити, і це правда, але тепер для цього хобі обмаль часу. Мені ще подобається давати інтерв'ю, якщо вони навівають гарні спогади, як цього разу. Бажаю всім землякам радості!

Теги новости:

Владимир Панченко

Киево-Могилянская академия

проректор

Кировоградский педагогический университет

интервью

образование

наука

хобби

досуг

Новости в тему:

• У школах планують ввести плавання — 25 февраля 2013 Новини Кіровоградщини
• Кіровоградський ВНЗ, «застуканий» на хабарі, перевірятиме Міністерство — 8 февраля 2013 Новини Кіровоградщини
• Ученицям кіровоградських шкіл присуджено стипендії Президента — 22 октября 2012 Новини Кіровоградщини
• Як Кіровоград відсвяткує День міста-2012? — 19 сентября 2012 Кіровоградська правда
• Педагог з Кіровоградщини отримає від Верховної Ради 20 тисяч — 19 сентября 2012 Новини Кіровоградщини

Новости Кировограда: обсудить на кировоградском форуме