Розмова зі священником: з чого розпочати своє спілкування з Богом?

Народне слово

Пам’ятаю своє хвилювання, коли вперше сама прийшла до церкви. Через страх виглядати нетямущою і зробити щось не правильно, я ледве наважилася поставити свічку. Логіка підказувала, що треба робити так, як інші. Але це тільки заважало сконцентруватися на власних думках і відчуттях. З’ясувалося, що такі переживання близькі не тільки мені. Дехто через них досі так і не наважився переступити поріг храму, хоча душа, як кажуть, сама просилася. Тому, думаю, що для багатьох віруючих-початківців і тих, хто прагне ближче пізнати Бога й традиції Православної Церкви, стане в нагоді моя розмова зі священником Кіровоградського Спасо-Преображенського собору, протоієреєм Сергієм. Першим запитанням до якого було: з чим заходити до храму та з чого розпочати своє спілкування з Богом?

- У храм треба заходити з молитвою, тричі перехрестившись. Що робити далі – особиста справа кожного. Можна обійти усіх святих, а можна купити свічки і поставити перед тими образами, до яких прикладаєшся. Яку свічку, кому ставити, більшу чи меншу, і скільки, залежить від того, на скільки хочеш пошанувати святого. Добре, коли знаєш молитву до нього, але можна звернутися й своїми словами. Головне, щоб вони йшли від щирого серця.

У церкві є тільки одне місце, де ставлять свічки за упокій померлих, - канун. Там, як правило, стоїть столик для панахиди і поминального колива. В кожному храмі його встановлюють по-різному. В нас, наприклад, у лівій частині храму. Всі інші підсвічники – для свічок за живих.

Окрема розмова про те, з чого починати спілкування з Богом. Важливо, з якими думками, йдеш до церкви. Одна справа, коли ти помолився святому, і зовсім інша, коли змінив свій внутрішній світ через таїнство сповіді та інші таїнства. Тут, як кажуть, кожному своє.

- Говорять, що святі допомагають людям у тому, чим самі відзначилися за життя. Розкажіть, будь ласка, хто і чим саме?

- У залежності від свого життєвого досвіду, святі діляться за чинами. Святителі - люди, котрі займали високий духовий сан. Учителі церкви відзначилися тим, що навчали вірі, боролися за її чистоту. Преподобні – відреклися від світу і його благ, провели життя в монастирі. Мученики засвідчили свою віру смертю заради Христа. Люди, котрі провели своє життя в муках, називаються сповідниками. Є блоговірні князі, заступники людей, такі як Борис і Гліб, котрих називають благовірними князями-страстотерпцями, оскільки їх убили. Безсрібники – цілителі безкорисно зцілювали людей. Були й такі, які відреклися від розуму. Їх називають Христа ради юродивими. Вони, незважаючи на те, що з них насміхалися, представлялися блаженними, щоб не загордитися.

Серед найвідоміших святих - Микола Чудотворець, котрий хотів відректися від світу і піти в монастир, але Господь сказав йому, що він потрібен для служіння людям. Він багато їм допомагав, практично у всіх сферах життя: подорожуючим, хворим і страждущим. Це універсальний святий, до якого звертаються у всіх випадках життя. Найчастіше - подорожуючі, тому водії вважають його своїм покровителем.

Хворі найчастіше звертаються до відомого цілителя Пантелеймона, або до недавно канонізованого лікаря Луки - архієпископа Симферопольського, котрого дуже шанують у Криму, де зберігаються його мощі (частинка є і в Спасо-Преображенському храмі.- Авт.). Він за життя був лікарем, і багатьом допоміг.

Є мученики, котрі за життя від когось страждали, часто від людей, які ненавиділи християнство. Але були й такі, що від своїх рідних. Приміром Анастасія “Узорєшитєльніца”, дуже багато натерпілася від свого чоловіка, тому допомагає жінкам, котрі знаходяться в подібній ситуації.

Апостолом любові вважають Іоанна Богослова. Він належить до категорії святих, котрі були учнями Христа, і допомагає навчити любити. Адже без любові нічого хорошого не робиться, якщо вчинок зроблений без любові, то від нього не буде ніякої користі.

Святі Петро і Февронія Муромські слугують зразком сім’ї. Вони довго прожили разом, разом прийняли монашество і померли в один день. Їх похоронили окремо, але вони дивним чином знову опинилися разом.

Є святі-юродиві, такі як Ксенія Петербурзька, у якої помер чоловік. Оскільки тоді були такі погляди, що завчасно ідуть із життя тільки грішники, вона переодяглася чоловіком, і сказала, що вмерла Ксенія, а себе називала його іменем. При цьому була цілком психічно здоровою. Оскільки причина її подвигу – сімейна трагедія, то дуже багатьом вона допомагає налагодити сімейне життя, вступити у шлюб, знайти свою другу половинку.

Найбільше, звичайно, шанують Матір Божу. Звертаючись до Неї, ми завжди просимо, щоб Вона перепросила за нас у Свого Сина. Бо святі - посередники між Богом і людьми. Щоб молитви грішних до нього дійшли, звертаються до тих, хто до Нього ближче. А святі, як відомо, всі в раю, біля Господа. Матір Божа, звичайно, ближче всіх. Тому просимо у Неї допомоги у будь-яких випадках.

Оскільки іконописцям вона являлася в різних образах, є ікони Божої матері Казанської, Володимирівської та інші. Взалежності від того, з якою проблемою ми звертаємося, тому образу і слід молитися. Коли вінчаються, частіше беруть Казанську ікону, у подорож – Божу матір “Одигітрію”, в деяких випадках - ікону “Пом’якшення злих сердець”. Федорівська ікона, котра покровительствувала сім’ї Романових, сприяє сімейному благополуччю і благополучним пологам. Є образ “Невипивної чаші”, котрий допомагає людям, які страждають від алкогольної, тютюнової та іншої залежності. Тяжкохворі, зокрема на онкозахворювання, моляться перед образом Божої матері “Всецариці”. Є ікона “Скоропослушниця”, назва якої говорить про те, що ваші молитви будуть швидко почуті.

- Але є ікони, яким приписують взагалі дивовижні властивості. Люди розповідають про справжні дива…

- Все залежить від віри людини: на скільки вона вірить, стільки й отримує. Можна знаходитися біля великої святині, просити, бити поклони і нічого не отримати. Можна бути приведеним до храму за руку із невірою у серці: тоді проблеми навпаки можуть загостритися. Можна ж раз від щирого серця помолитися, навіть не древній намоленій іконі, а звичайній літографії, і бути почутим.

Взагалі дива дійсно трапляються. Хіба не диво, коли ікони стікають миром: коли невідомо звідки ця пахуча рідина береться, її витираєш, а вона знову з’являється? Мені відомо багато інших цікавих випадків. Наприклад, люди зустрічали ікону зі свічками, а потім їх запалили вдома, і проблеми розв’язалися самі собою. Розповідали, що коли під час зустрічі ікони над людьми проносили ікону, вони зцілялися від давніх хвороб.

Не завжди Бог допомагає відразу, адже, як відомо, що легко дається, те мало цінується. Тому іноді потрібно не раз прийти до храму, вистраждати Божу милість, змінити своє життя або поведінку. На все воля Божа. Можливо, що людина захворіла не випадково, а в такий спосіб Господь хоче вберегти її від чогось гіршого.

Буває, що людина залишається непочутою через гріхи, доки сама не виправиться або рідні. Якось старця Паїсія Святогорця, котрий жив у Греції на святій горі Афон, жінка попросила молитися за її дітей, щоб у них в житті все владналося. Але, коли він став молитися, зрозумів, що Бог його не чує. З’ясувалося, що ця жінка дуже часто їх лаяла і проклинала. Так, навіть слово сказане спересердя, може зіпсувати життя близьких. Щоб це виправити, треба виправитися самому, покаятися, і благословляти їх. Після того, як вона так і зробила, життя дітей налагодилося.

Розмовляла Наталя Кравченко

Читайте також:

• У Кіровограді з′явиться ще один собор

Теги новости:

религия

православие

протоиерей Сергей

Спасо-Преображенский собор

икона

Новости в тему:

• Двох олександрійських священиків причислили до лику святих — 26 февраля 2013 Новини Кіровоградщини
• Олег Скрипка презентуватиме у Кіровограді 4-метрову писанку — 11 апреля 2012 Коментарі: Кіровоград
• На Пасху транспорт в Кировограде будет ездить дольше — 11 апреля 2012 Утренний город
• У Кіровограді показали колекцію відреставрованих ікон (відео) — 11 апреля 2012 Подробности
• У Кіровограді ліквідували громаду «Свідків Єгови» — 12 ноября 2010 Кіровоград.proUA.com

Новости Кировограда: обсудить на кировоградском форуме